СИМПТОМИ ПАНІЧНОЇ АТАКИ ТА НАДСИЛЬНОГО СТРАХУ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ:
відчуття нестачі повітря або задухи;
запаморочення, хиткість або млявість;
миготіння чи прискорене серцебиття;
тремтіння або дрижання;
потовиділення;
нудота або неприємні відчуття в животі;
деперсоналізація або дереалізація;
відчуття оніміння або поколювання;
припливи тепла/холоду;
біль або дискомфорт у грудях; 
страх смерті;
страх втратити контроль чи збожеволіти.
ЩО РОБИТИ:
1. Дихальна вправа. Повільно вдихаємо через ніс. Видихаємо повітря вузьким ротом. Видих має бути повільніший за вдих.
2. Зволожуємо слизову оболонку рота маленькими порціями води.
3. Робіть періодичний масаж мочок вух та кінчика носа.
4. Швидко стискаємо та розтискаємо кулачки.
5. Відволікання.
Озирнись навколо ( Уяви собі…)
” Знайди 5 речей, які ти можеш побачити! “
” Знайди 4 предмети, яких ти можеш торкнутися”
“Знайди 3 речі, які ти можеш почути “
“Знайди 2 речі, які ти можеш понюхати”
” Знайди 1 річ, яку ти можеш спробувати на смак”.
6. Рахуємо подумки від 100 до 1.
7. Згадуємо слова пісні чи вірша.
8. При можливості випити теплий м’ятний чай.
9. Говорити дитині, что відчуття страху – це нормально. Страх допомагає нам зрозуміти та усвідомити, що відбувається. Необхідно навчитися контролювати свої відчуття та наближення страху ( панічної атаки) та виконувати безпечний поведінковий алгоритм
.
10. Дітям з 8 років можна розповісти все як є ( звичайно, в межах розуміння дитини) без паніки у голосі. Маленьких дітей необхідно відволікати та заспокоювати та запевняти, що ви завжди поруч ( полоскотати, почитати книжечку, розглянути картинки, помалювати, вигадувати короткі історії , пограти в слова, четвертий зайвий, вивчити чи повторити назви пору року, місяців, придумати риму ( рифма) до слів, рахунок до 10 (20,30,40…) і назад до 0, імена та по – батькові членів родини тощо – все у ігровій формі 
) , подивитись хороший мультик на телефоні ( зараз можна
)
10. Посміхайтесь дитині, дивіться їй в очі.
11. Пам’ятайте, чим спокійніші ви , тим впевненіше почувають себе діти та близькі поруч з вами!
“Мамо! Допоможи, мені дуже страшно!”
Уже другу ніч мама -психолог допомогає власній дитині долати надмірну тривогу!
Ділюся алгоритмом Що? Де? Яке?
1. Що ти відчуваєш зараз? (Сильний страх, тривогу, мене трясе…)
2. Покажи місце, де воно знаходиться в тілі (сонячне сплетіння, живіт, горло …)
3. Яке воно: колір, вага, як звучить, як пахне, яке на дотик. Чим яскравіше описуєте, тим краще!
4. Яким способом його можна звідти дістати? (висмоктати гігантським пилососом, витягнути руками, видихнути, проколоти і випустити назовні…Уява Вам на допомогу!).
5. Яким почуттям чи емоцією ти хочеш замінити свій страх? Спокій, розслаблення, щоб стало легше…
6. І потім знову уявляємо якого це нове почуття кольору, як пахне, яке на дотик…
І уявляємо як воно виникає в тілі, заповнює те місце, де був страх, перетікає в кожну клітинку тіла.
Дихання!
Не забуваємо дихати самі та разом з тим, кому Ви допомагаєте!
Вдих у живіт (начебто надуваємо кульку)
Видих через рот (просто розслабляємо живіт).
Таких циклів – мінімум 10-15.
Чи дихаємо як великий сильний слон!
“Спокійне місце”
Уявляємо улюблене місце, де ми були максимально розслаблені, де нам було добре.
Повністю відчуваємо звуки, кольори, відчуття шкіри…
“Подяка”
Дякуємо за те, що у нас є прямо зараз. Перераховуємо по пунктах. Наприклад,
1. Я лежу в ліжку під теплою ковдрою чи я зараз у сховищі в безпеці.
2. Поруч зі мною мої рідні, ми любимо один одного.
3. Наша армія відбиває ворога
4. У мене є мобільний зв’язок.
5. У мене є вода, їжа…
БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ ТА СВОЇХ БЛИЗЬКИХ